40 мучеников Севастийских

40 muchenikov22 марта Святая Православная Церковь чтит память сорока мучеников, в Севастийском озере мучившихся.

В 313 го­ду свя­той Кон­стан­тин Ве­ли­кий из­дал указ, со­глас­но ко­то­ро­му хри­сти­а­нам раз­ре­ша­лась сво­бо­да ве­ро­ис­по­ве­да­ния и они урав­ни­ва­лись в пра­вах с языч­ни­ка­ми. Но его со­пра­ви­тель Ли­ки­ний был убеж­ден­ным языч­ни­ком и в сво­ей ча­сти им­пе­рии ре­шил ис­ко­ре­нить хри­сти­ан­ство, ко­то­рое зна­чи­тель­но рас­про­стра­ни­лось там. Ли­ки­ний го­то­вил­ся к войне про­тив Кон­стан­ти­на и, бо­ясь из­ме­ны, ре­шил очи­стить от хри­сти­ан свое вой­ско.

В то вре­мя в ар­мян­ском го­ро­де Се­ва­стии од­ним из во­е­на­чаль­ни­ков был Аг­ри­ко­лай, рев­ност­ный сто­рон­ник язы­че­ства. Под его на­ча­лом бы­ла дру­жи­на из со­ро­ка кап­па­до­кий­цев, храб­рых во­и­нов, ко­то­рые вы­шли по­бе­ди­те­ля­ми из мно­гих сра­же­ний. Все они бы­ли хри­сти­а­на­ми. Ко­гда во­и­ны от­ка­за­лись при­не­сти жерт­ву язы­че­ским бо­гам, Аг­ри­ко­лай за­клю­чил их в тем­ни­цу. Во­и­ны пре­да­лись усерд­ной мо­лит­ве и од­на­жды но­чью услы­ша­ли глас: «Пре­тер­пев­ший до кон­ца, тот спа­сен бу­дет».

Read More

Read More

Read More

На сле­ду­ю­щее утро во­и­нов вновь при­ве­ли к Аг­ри­ко­лаю. На этот раз языч­ник пу­стил в ход лесть. Он стал вос­хва­лять их му­же­ство, мо­ло­дость и си­лу и сно­ва пред­ло­жил им от­речь­ся от Хри­ста и тем снис­кать се­бе честь и рас­по­ло­же­ние са­мо­го им­пе­ра­то­ра. Сно­ва услы­шав от­каз, Аг­ри­ко­лай ве­лел за­ко­вать во­и­нов. Од­на­ко стар­ший из них, Ки­ри­он, ска­зал: «Им­пе­ра­тор не да­вал те­бе пра­ва на­ла­гать на нас око­вы». Аг­ри­ко­лай сму­тил­ся и при­ка­зал от­ве­сти во­и­нов в тем­ни­цу без оков.

Через семь дней в Се­ва­стию при­был знат­ный са­нов­ник Ли­сий и устро­ил суд над во­и­на­ми. Свя­тые твер­до от­ве­ча­ли: «Возь­ми не толь­ко на­ше во­ин­ское зва­ние, но и жиз­ни на­ши, для нас нет ни­че­го до­ро­же Хри­ста Бо­га». То­гда Ли­сий ве­лел по­бить свя­тых му­че­ни­ков кам­ня­ми. Но кам­ни ле­те­ли ми­мо це­ли; ка­мень, бро­шен­ный Ли­си­ем, по­пал в ли­цо Аг­ри­ко­лаю. Му­чи­те­ли по­ня­ли, что свя­тых ограж­да­ет ка­кая-то неви­ди­мая си­ла. В тем­ни­це во­и­ны про­ве­ли ночь в мо­лит­ве и сно­ва услы­ша­ли уте­ша­ю­щий их го­лос Гос­по­да: «Ве­ру­ю­щий в Ме­ня, ес­ли и умрет, ожи­вет. Дер­зай­те и не стра­ши­тесь, ибо вос­при­и­ме­те вен­цы нетлен­ные».

На сле­ду­ю­щий день суд пе­ред му­чи­те­лем и до­прос по­вто­рил­ся, во­и­ны же оста­лись непре­клон­ны.

Сто­я­ла зи­ма, был силь­ный мо­роз. Свя­тых во­и­нов раз­де­ли, по­ве­ли к озе­ру, на­хо­див­ше­му­ся неда­ле­ко от го­ро­да, и по­ста­ви­ли под стра­жей на льду на всю ночь. Чтобы сло­мить во­лю му­че­ни­ков, непо­да­ле­ку на бе­ре­гу рас­то­пи­ли ба­ню. В пер­вом ча­су но­чи, ко­гда хо­лод стал нестер­пи­мым, один из во­и­нов не вы­дер­жал и бро­сил­ся бе­гом к бане, но ед­ва он пе­ре­сту­пил по­рог, как упал за­мерт­во. В тре­тьем ча­су но­чи Гос­подь по­слал от­ра­ду му­че­ни­кам: неожи­дан­но ста­ло свет­ло, лед рас­та­ял, и во­да в озе­ре ста­ла теп­лой. Все страж­ни­ки спа­ли, бодр­ство­вал толь­ко один по име­ни Агла­ий. Взгля­нув на озе­ро, он уви­дел, что над го­ло­вой каж­до­го му­че­ни­ка по­явил­ся свет­лый ве­нец. Агла­ий на­счи­тал трид­цать де­вять вен­цов и по­нял, что бе­жав­ший во­ин ли­шил­ся сво­е­го вен­ца. То­гда Агла­ий раз­бу­дил осталь­ных страж­ни­ков, сбро­сил с се­бя одеж­ду и ска­зал им: «И я – хри­сти­а­нин!» – и при­со­еди­нил­ся к му­че­ни­кам. Стоя в во­де, он мо­лил­ся: «Гос­по­ди Бо­же, я ве­рую в Те­бя, в Ко­то­ро­го эти во­и­ны ве­ру­ют. При­со­еди­ни и ме­ня к ним, да спо­доб­люсь по­стра­дать с Тво­и­ми ра­ба­ми».

На­ут­ро ис­тя­за­те­ли с удив­ле­ни­ем уви­де­ли, что му­че­ни­ки жи­вы, а их страж­ник Агла­ий вме­сте с ни­ми про­слав­ля­ет Хри­ста. То­гда во­и­нов вы­ве­ли из во­ды и пе­ре­би­ли им го­ле­ни. Во вре­мя этой му­чи­тель­ной каз­ни мать са­мо­го юно­го из во­и­нов, Ме­ли­то­на, убеж­да­ла сы­на не стра­шить­ся и пре­тер­петь все до кон­ца. Те­ла му­че­ни­ков по­ло­жи­ли на ко­лес­ни­цы и по­вез­ли на со­жже­ние. Юный Ме­ли­тон еще ды­шал, и его оста­ви­ли ле­жать на зем­ле. То­гда мать под­ня­ла сы­на и на сво­их пле­чах по­нес­ла его вслед за ко­лес­ни­цей. Ко­гда Ме­ли­тон ис­пу­стил по­след­ний вздох, мать по­ло­жи­ла его на ко­лес­ни­цу ря­дом с те­ла­ми его свя­тых спо­движ­ни­ков. Те­ла свя­тых бы­ли со­жже­ны на ко­ст­ре, а обуг­лив­ши­е­ся ко­сти бро­ше­ны в во­ду, чтобы хри­сти­ане не со­бра­ли их.

Спу­стя три дня му­че­ни­ки яви­лись во сне бла­жен­но­му Пет­ру, епи­ско­пу Се­ва­стий­ско­му, и по­ве­ле­ли ему пре­дать по­гре­бе­нию их остан­ки. Епи­скоп с несколь­ки­ми кли­ри­ка­ми но­чью со­брал остан­ки слав­ных му­че­ни­ков и с че­стью по­хо­ро­нил их.

 
Київська Митрополія Української Православної Церкви
  • Відбулося чергове зібрання Соціального відділу єпархії
    2 липня 2020 року з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на території Кафедрального собору УПЦ відбулося чергове зібрання Відділу з благодійності і соціального служіння Київської єпархії. На зібранні, яке проходило під головуванням протоієрея Павла Білого були присутні священики, відповідальні за соціальну діяльність, від кожного благочиння міста Києва. Духовенством були підведені підсумки соціальної […]
  • Парафія на честь апостола і євангеліста Марка надає допомогу багатодітним сім’ям
    Парафія Української Православної Церкви на честь святого апостола і євангеліста Марка Дніпровського благочиння Києва організувала збір продуктових наборів, одягу і предметів особистої гігієни, щоб допомогти незахищеним верствам населення та багатодітним сім'ям. «Парафією організовано виїзд до багатодітних сімей, щоб роздати їм продуктові набори, одяг, щоб підтримати матеріально, - повідомив настоятель і благочинний протоієрей Іоанн Свередюк. - […]
  • Єпископ Баришівський Віктор звершив богослужіння в Свято-Георгіївському храмі у Дарницькому районі
    28 червня 2020 року, у Неділю 3-тю після П’ятидесятниці, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія вікарій Київської Митрополії єпископ Баришівський Віктор звершив Божественну літургію у храмі на честь великомученика Георгія Побідоносця Другого Дарницького благочиння міста Києва. Після читання Євангелія архієрей звернувся до присутніх зі словом проповіді. За богослужінням були піднесені сугубі прохання […]